Це не магія, але результат є. Голодування 16/8 допомогло мені переосмислити харчування й знайти м’який шлях до легкості. Як зробити це без шкоди — розповідаю чесно.
Я довго вагалася, чи писати про цей досвід. Бо, з одного боку, голодування сьогодні — на піку популярності. З іншого — це не проста тема, особливо для жінок. Але якщо ви колись прокидалися з відчуттям «я знову переїла вчора», і мріяли про кнопку “перезапуску” для тіла — ви точно зрозумієте, чому я вирішила спробувати саме такий шлях.
Я почала випадково — але саме так усе й почалося
Перший день був не експериментом, а збігом обставин. Запізнювалася на зустріч, не поснідала, обід теж якось пролетів — і лише ввечері зрозуміла, що не їла понад 18 годин. Здивувало не це, а те, як легко я це перенесла. Не було звичного роздратування чи слабкості — навпаки, легкість, зібраність і ясність у голові.
Увечері я сіла гуглити: «інтервальне голодування», «чи реально схуднути, не ївши 16 годин», «як не нашкодити». Так почався мій усвідомлений експеримент, який тривав тиждень — а спостереження залишилися назавжди.
Що таке голодування — і чому про нього так багато говорять
У просторі wellness-інфлюенсерів зараз складно уникнути теми голодування. Його обговорюють усюди — від TikTok до телеграм-каналів дієтологів. Але що стоїть за цим трендом?
Інтервальне vs повне: про що йдеться насправді
Інтервальне голодування (Intermittent Fasting або IF) — це коли ви їсте лише у певний проміжок часу. Найпопулярніші варіанти: 16/8 (16 годин без їжі, 8 — вікно для харчування), 14/10 або OMAD (один прийом їжі на день). Це не дієта, а режим — і саме в цьому його привабливість.
Повне голодування — це більш радикальна історія. Доба або більше лише на воді (а іноді й без неї). Тут уже треба бути обережною: не кожен організм до цього готовий, і точно не з ходу.
Те, що я не очікувала: плюси, які відчула вже за кілька днів
Спершу я боялася, що буду постійно думати про їжу. Але десь на третій день відчула щось несподіване: голод більше не керував моїм настроєм. Навпаки — я стала більш зібраною, менше заїдала емоції і вперше за довгий час справді відчувала голод, а не звичку «щось пожувати».
Ось 3 зміни, які справді вразили мене:
- Менше перекусів і зривів. Без регулярних стрибків інсуліну не було «гойдалки» з енергією.
- Шкіра стала чистішою. Висипи зменшились, обличчя виглядало свіжішим — я навіть перестала користуватись тональним.
- Ранки стали легшими. Прокидалась без важкості, без думок про їжу. Це було нове відчуття свободи.
Але все не так ідеально: мінуси, які я відчула на собі
На п’ятий день я відчула перший дзвіночок: надвечір була дратівливою, голова трохи боліла, і я не могла заснути. Наступного ранку з’явилось відчуття тривоги — не надто сильне, але дивне. І тоді я зрозуміла: голодування — це не чарівна пігулка. Воно працює, але має зворотний бік.
Що варто знати наперед:
- Перші дні — як детокс: слабкість, головний біль, апатія.
- Настрій може «стрибати», особливо у жінок під час ПМС.
- Увечері є ризик переїдання — бо організм намагається «наздогнати».
- Цикл може змінитися, якщо голодувати занадто різко.
- Якщо є проблеми з харчовою поведінкою — це не твій метод.
Ці нюанси не завжди обговорюють у «мотиваційних» постах, але варто про них знати заздалегідь.
5 кроків, які допомогли мені пройти цей шлях без зривів
Мій тиждень інтервального голодування не був ідеальним. Але я зробила кілька речей, які реально допомогли пройти цей досвід м’яко — і не нашкодити собі.
Ось що я врахувала:
- Починала з режиму 12/12, а не одразу 16/8. Це знижує стрес для організму.
- Пила багато води. Завжди носила пляшку, особливо вранці.
- Їла у «вікно» повноцінно. Без напів-дієт: білки, овочі, жири.
- Виключила каву на голодний шлунок. Інакше — тремтіння і паніка.
- Спостерігала за емоціями. Як тільки відчувала надмірну тривогу — зупинялася.
Ці маленькі рішення стали великим щитом. Бо найгірше — це змушувати тіло, коли воно шепоче: «Мені важко».
Кому підходить такий підхід — а кому краще обрати інший
Це не універсальне рішення. Голодування — як взуття: комусь ідеально пасує, комусь — натирає з першого дня.
Підходить:
- Тим, хто любить чіткий режим.
- Жінкам із стабільним графіком роботи.
- Тим, хто вміє «чекати» й не панікує від голоду.
- Якщо вже налагоджене харчування (а не постійні дієти).
Не варто експериментувати:
- Якщо є проблеми з ШКТ, гормонами чи ЦД.
- Якщо є історія РПП (розлади харчової поведінки).
- Якщо ви годуєте грудьми чи плануєте вагітність.
- Якщо «пережити голод» — означає страждати.
Який баланс я знайшла: трохи голодування, трохи — інтуїції
На другому тижні я вже не дотримувалась строго 16/8. Замість цього я вчилася прислухатись до тіла.
Що допомогло зберегти ефект без жорстких рамок:
- Їсти тоді, коли справді голодна, а не «бо ранок».
- Завершувати їжу до 19:00 — якщо виходить.
- Пити теплу воду або трав’яний чай у моменти «психологічного голоду».
- Дозволяти собі вечерю, якщо день був виснажливим — і не корити себе.
- Не зважуватись щодня — вага не головний маркер прогресу.
Цей гібрид — частково інтервальне голодування, частково інтуїтивне харчування — став для мене золотою серединою.
Фінальний результат і те, що я точно візьму з цього досвіду
Мій тиждень голодування не зробив із мене інфлюенсерку фітнесу. Але я:
- схудла на 1,7 кг (і без зусиль не повернула їх за наступні 2 тижні),
- навчилася розрізняти справжній голод від емоційного,
- стала уважнішою до того, як їм — не лише що,
- зменшила кількість перекусів і візитів до холодильника «просто так».
Голодування не магія. Це — інструмент. І як будь-який інструмент, він працює, якщо ним користуватись розумно.
Голодування дало мені не лише легкість у тілі, а й новий рівень поваги до себе. Воно навчило слухати, не тиснути, бути обережною.
Якщо ви теж втомилися від нескінченних дієт і хочете перезавантажитись — можливо, цей метод вам підійде. Але не женіться за цифрами — краще пильнуйте самопочуття.
👉 А ви пробували подібний режим?
👉 Збережіть цю статтю, якщо теж думаєте дати тілу паузу!
