Недорогий бірюзовий браслет може виглядати ефектно, але після контакту з водою швидко втратити колір. Так часто поводиться пофарбований говліт – один із найпоширеніших матеріалів, яким імітують бірюзу.
Помітити підробку можна ще до покупки. Для цього не потрібні спеціальні інструменти – достатньо звернути увагу на кілька простих ознак.
Почніть з опису товару
Чесний продавець завжди називає породу й спосіб обробки: натуральний агат, тонований онікс, реконструйований бурштин. Розмиті формулювання на кшталт «натуральний самоцвіт» або «камінь класу люкс» нічого не означають.
Саме тому купити прикраси з натурального каменю надійніше в майстерень, які вказують матеріал кожної моделі в описі, – у Hemst, наприклад, для кожного виробу зазначено, з чого він зроблений: камінь, натуральна шкіра чи сталь.
Що має насторожити в описі:
- назва породи відсутня взагалі;
- виріб названий «під бірюзу», «в стилі малахіту» – це прямо вказує на імітацію;
- продавець уникає прямої відповіді на питання про матеріал;
- однакові фото використані для десятків різних моделей.
Якщо опис виглядає чесно, переходьте до фізичних перевірок.
Температура і вага: найпростіший тест
Візьміть виріб у руку й потримайте кілька секунд.
Натуральний камінь холодний на дотик і нагрівається повільно – він добре проводить тепло й забирає його з долоні. Скло теплішає швидше, а пластик стає теплим майже миттєво. Різниця відчутна навіть без досвіду.
Вага працює так само. Намистина з каменю помітно важча за пластикову такого ж розміру. Підніміть браслет – легкий, майже невагомий виріб із «яшми» чи «агату» майже напевно зроблений із полімеру.
Дивіться на неоднорідність
Ідеальні намистини однакового кольору – привід придивитись уважніше.
Природний камінь неоднорідний. У ньому є прожилки, дрібні включення, зони світлішого й темнішого відтінку. Дві намистини з однієї породи ніколи не будуть абсолютно ідентичними, і саме ця «неідеальність» відрізняє натуральний матеріал.
А ось повітряні бульбашки всередині – ознака скла. Їх видно на просвіт: рівні круглі порожнини, яких у камені просто не буває. Ще один маркер підробки – ледь помітний шов від ливарної форми на пластиковій намистині.
Як помітити фарбування
Тоновані камені – окрема категорія. Це не завжди обман: підфарбований агат чи онікс цілком легальні, якщо продавець про це попереджає. Погано, коли дешеву породу видають за дорогу.
Перевірити можна так:
- подивіться в отвір намистини – під фарбою часто видно білу або сіру основу;
- потріть виріб світлою тканиною чи ваткою, змоченою у воді, – якісний камінь слідів не залишає;
- огляньте нитку в місцях кріплення: фарба з часом стирається саме там;
- порівняйте колір із фотографією породи в довіднику – надто яскравий, «кислотний» відтінок природі невластивий.
Найчастіше фарбують саме говліт і магнезит – білі пористі мінерали, які легко вбирають барвник і після обробки схожі на бірюзу або лазурит.
Найпоширеніші імітації на ринку
Знати «в обличчя» кілька типових підробок корисно кожному, хто купує прикраси регулярно.
Замість натуральної бірюзи зазвичай продають пофарбований говліт. «Котяче око» з рівним яскравим відблиском і бездоганною однорідністю – майже завжди скловолокно, а не природний хризоберил. Синтетичний гематин видає себе тим, що сильно притягується магнітом. Замість цілісного бурштину часто пропонують пресовану крихту, і це нормальний матеріал, але й коштувати він має відповідно.
Окрема історія – кольоровий кварц із надто насиченим відтінком. Природний аметист чи цитрин рідко бувають рівномірно яскравими по всій намистині.
Що врахувати перед покупкою
Занадто низька ціна – найчастіший сигнал. Прикраси з рідкісних порід не можуть коштувати як біжутерія з масмаркету, і жодні акції цього не змінюють.
Перед оплатою запитайте продавця три речі: яка це порода, чи проходила вона обробку і як доглядати за виробом. Відповідь на третє питання показова: той, хто працює з каменем, одразу скаже, що прикрасу знімають перед душем, не тримають у воді й зберігають окремо від металу, щоб уникнути подряпин.
Натуральний камінь має свій характер: холодний, важкий, трохи нерівний за кольором. Варто один раз потримати в руках справжній виріб – і потім підробку ви впізнаєте майже автоматично, ще на етапі фотографій у каталозі.
